Василь Шкляр

Залишенець. Чорний ворон

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • irisithas quoted7 years ago
    Й ось тут мені було б дуже прикро розповідати про наші ходіння «потойбічними» селами, начебто й українськими, але такими чужими, що не хочеться про це говорити. Скажу лишень, що люди там були не такі, як у нас, — вони хоч розмовляли нашою мовою, та не було в них тієї доброти і щирого милосердя, що є в наших людях.
  • Олександрhas quoted4 years ago
    з довгим закандзюбленим носом
  • Mariahas quoted4 years ago
    Тому я поспішаю сказати Вам, тату, що коли піду з цього життя, то понесу з собою до небес велику любов до Вас.
  • Mariahas quoted4 years ago
    їднак історія колись скаже, хто ми були і де поділися
  • Mariahas quoted4 years ago
    Невільник мав щось таке у поставі, у рухах, погляді, чого не назвеш інакше, як вродженою гордовитістю. Ніби соромлячись пут на руках, він із легкою досадою повів очима по натовпу і ледь помітно кивнув головою — чи то на знак привітання, чи вибачався за те, що прийшов сюди в такому незавидному вигляді. Ніхто вже не сумнівався, що це був отаман Туз.
  • Mariahas quoted4 years ago
    Немає нічого підступнішого за подачки з рук ворога. Лише наївний бевзь може покладатися на їхню добрість.
  • Mariahas quoted4 years ago
    чи був де-небудь у світі хоч один окупант, який приходив на чужу землю робити добро?
  • Mariahas quoted4 years ago
    Яка ж то тяжка річ — не вірити обіцянкам, якщо вони збігаються з твоїми сподіваннями.
  • Cheahas quoted4 years ago
    Ця доброта і довірливість загубили наш край.
  • Cheahas quoted4 years ago
    Боротьба захлинулася, але, хай там що, мусила мати продовження. З останніх сил, з останнього зубовного скреготу. Бо жодна катастрофа не ставить хрест на меті.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)