Сіль для моря, або Білий Кит

Останній хід. Останній день. Він вдихнув свіже повітря. Чудовий день, щоб померти

— Людині важливо знати, що вона не самотня. Самотність — це найбільший страх кожної живої істоти.

Мені здається, що ти дуже сильна.

— Сила дається не відразу. Не просто так. За все треба платити. Плата за силу — завжди складне випробування.

— Якщо я впораюся, стану сильнішою?

— Звичайно, станеш. Але я не думаю, що ти зараз слабка.

— Для цього в тебе є все життя — щоб самій створити найкращі спогади, які затьмарять усе погане з минулого. Минуле не можна стерти, але біль можна трохи притлумити,

— Я десь читала, що спогади — це ми самі. І без них просто були б ніким.

Я була старша за тебе, коли по-справжньому закохалася. Він був набагато молодший, але це нас не зупинило. Зате всі інші були проти, його батьки, мої батьки, наші друзі, весь світ… Моя любов скінчилася, так і не встигнувши по-справжньому розпочатися. І це було дуже болісно.

Від справжнього кохання в тебе може перехопити дух від одного погляду. Це дуже сильні емоції. Гадаю, сильніші за все інше.

Кохання — це прекрасно. — Жінка трохи стиснула підлокітники. — Особливо взаємне.

«Ще трішечки» — часом цього достатньо, щоб зробити когось щасливим.

Як дивно. То однаково, який у тебе вигляд, — над тобою все одно можуть знущатися