Оргія

)
Вибачай… але… я, власне, не прийшов учитись…

А потім, покінчивши різні школи, учися ще, знаходь собі науку в книжках, і в людях, і по цілім світі, але ніколи не кажи до себе:
"Я вже скінчив науку"

А потім, покінчивши різні школи, учися ще, знаходь собі науку в книжках, і в людях, і по цілім світі, але ніколи не кажи до себе:
"Я вже скінчив науку".

А н т е й

Лиш еллінського в ній нема нічого?

М е ц е н а т

Вся буде грецька, як твоєю стане, бо ти її дістанеш в дар від мене, коли вподобаєш. Торкни їй струни.

А н т е й (торкає струни недбало, не беручи з рук раба. Струни озиваються тихим, але напрочуд гарним і чистим голосом. Антей здригається від подиву)

Який прекрасний, надзвичайний голос!

Дай ліру, хлопче!

(Бере до рук ліру).

Ох, яка важка!

р о к у р а т о р (стиха до Мецената)

Се ти не дурно так, - вона зграбненька.

І звідки він узяв собі сю німфу?

М е ц е н а т

Такі ніжки бувають лиш в Танагрі.

Мені повір, я знаюся на тому.

(До Неріси.)

Чи ви давно по шлюбі?

Н е р і с а

Перший місяць.

П р е ф е к т

За правду перепрошувать не буду, а музі, що сьогодні не голодна, слід пам'ятать, що й у богів є завтра лише тоді, коли його заслужать.

А н т е й

Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність

М е ц е н а т (до гостей)

Се, друзі, найкоштовніша перлина Коринфської затоки.

А н т е й

Ти, преславний, надмірну ласку положив на мене.

Коринфові ж віддав замало честі.

М е ц е н а т

Чому замало честі?

А н т е й

Бо не можна злічити перлів нашої затоки і зважити, котра з них найдорожча.

П р е ф е к т

Любити рідне місто - се годиться, але ж не треба забувати правди і вдячності. Якщо в Коринфі дійсно є скілька перлів хисту і науки, то се є Меценатова заслуга.

М е ц е н а т

Моя заслуга півняча, мій друже.

П р о к у р а т о р

Як розуміти сеє, Меценате?

М е ц е н а т

Бо я на всяких смітниках громаджу і там вишукую коштовні перли.

П р е ф е к т

Та ти ж їх не ковтаєш так, як півень, але даєш в оправу.

М е ц е н а т

Те, що я роблю: привчати ласкою, дарами навіть, всіх видатних чужинців Рим любити.

Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею.

П р о к у р а т о р

Розніжило тебе те філелленство!

Цікавий знати, як би ти, наприклад, збирав податки "ласкою й дарами"? Багато б назбирав!

М е ц е н а т (сміючись)

Ну, тут я мушу зложити зброю. В сьому ти найдужчий

М е ц е н а т

Ба, що ж, без варварів не обійтися, бо ми вже мусим обновляти кров, знесилену від праці та розкошів.

Чи ти б хотів, щоб наші всі народи по-варварськи довіку говорили?

Навряд чи з того буде слава Риму.

П р о к у р а т о р

Нехай мовчать, поки як слід навчаться поправної латині!

П р е ф е к т

Та й їх поезія, скажу по правді, таки супроти нашої не встоїть.

Добірності такої, як Горацій, грек не досяг ніколи й не досягне.

М е ц е н а т

А все ж і рідну мову шанувати навчив нас грек. Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин.