Read

Ворошиловград

«Ворошиловград» — роман жорсткий, меланхолійний та реалістичний. Наскільки взагалі реалістичним може бути соцреалізм.
Одного разу ти дізнаєшся, що твій брат зник у невідомому напрямку, приятелі займаються фінансовими аферами, а бізнес намагаються перекупити представники незрозумілих структур. Реальність виявляється хиткою, життя робить крок убік, і ти несподівано опиняєшся поміж своїм минулим, де на тебе чекають друзі, й майбутнім, де на тебе чекають вороги.
more
Impression
Add to shelf
Already read
362 printed pages

ImpressionsAll

👍
💧Soppy

Alexander Čajčyc
Alexander Čajčycshared an impressionlast year
👍
🔮Hidden Depths
😄LOLZ

QuotesAll

Може, він помер, подумав я. Причому подумав із надією
Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.
— Знаєш, — мені хотілось, аби він зрозумів, чого мені коштувало сюди дістатись, — краще б ми все-таки перенесли цю нашу зустріч.
— Час, Германе, час, — відповів на це Ернст Тельман. — Хто знає, скільки його в тебе залишилось.
— Це ти до чого сказав? — не зрозумів я.
— До того, що потрібно заходити до дверей, які нам відчиняють.
iary
iaryhas quoted2 years ago
На Травмованому була піжонська білосніжна сорочка й старанно випрасувані чорні штани. На ногах мав лаковані гостроносі черевики. Схожий був на фермера, що видає заміж єдину доньку
— Що хоч за музика? — поцікавився я. — Паркер. — І все? — Так. Десять дисків Паркера. Більш нічого цікавого я не знайшов, — пояснив Болік.
— Баби, — фонив він, — Гєра, баби, це все баби.
— Які баби, — дивувався я, виганяючи ос із волосся, — до чого тут баби? — говорив я йому, але Коча лише скрушно поводив плечима й пив свій темний, наче нафта, чай.
— Я ж бачу, — додавав, — що з тобою робиться, Гєра, я ж усе бачу, дружище, це все вони, це вони.
постійно позичав у нього одяг, він у мене — гроші. Різниця була в тому, що одяг я завжди повертав.
Телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності. Телефонні голоси звучать холодно й офіційно, офіційним голосом простіше переказувати погані новини.
ASH
ASHhas quoted4 years ago
Кімнати нам здавав старий запеклий пенсіонер, колишній інкасатор Федір Михайлович. Я його називав Достоєвським. У дев'яностих вони з дружиною вирішили виїхати в еміграцію, і Федір Михайлович виправив собі паспорт. Але, отримавши на руки нові документи, раптом передумав кудись їхати, вирішивши, що саме тепер час починати нове життя. Так що до еміграції дружина поїхала сама, а він залишився в Харкові нібито стерегти квартиру.
Відчувши свободу, Федір Михайлович здав кімнати нам, а сам переховувався десь на конспіративних квартирах.

On the bookshelvesAll

Mariana Ko

Українське

Sanya Kryvets

Сергій Жадан

Andrey Borovoy

Моя

ASH

Проза

Related booksAll

Сергій Жадан
ГІМН ДЕ­МО­КРА­ТИЧ­НОЇ МО­ЛОДІ

Сергій Жадан

ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ

Сергій Жадан
Ци­тат­ник

Сергій Жадан

Цитатник

Александр Доний, Алексей Залевский, Антон Мухарский, Богдан Жолдак, Владимир Бебешко, Владимир Ешкилев, Густав Водичка, Дмитрий Горбачев, Евгений, Сергей Васильєв, Сергій Жадан, Стас Волязловский, Эдуард Димшиц, Юрий Издрык, Юрій Андрухович, Юрій Винничук

Жлобологія

Сергій Жадан

Боб. Історія з книги «Месопотамія»

Сергій Жадан

Іван. Історія з книги «Месопотамія»

Сергій Жадан

Вогнепальні й ножові

Євген Положій, Євгенія Кононенко, Андрій Кокотюха, Галина Вдовиченко, Ирэн Роздобудько, Лариса Денисенко, Міла Іванцова, Наталка Сняданко, Наталка Шевченко, Оксана Забужко, Сергій Жадан

Жити – пити (збірник)

On the bookshelvesAll

Українське

Сергій Жадан

Don’t give a book.
Give a library.
fb2epubzip
Drag & drop your files (not more than 5 at once)