Валентина Мастєрова

Стати маленькою, стати дитиною, пригорнутися до рідного плеча. «Тату, мамо. Тату, мамо!» — щасливий той дорослий, хто має до кого вимовити ці слова.

Не треба боятися вмерти, треба боятися жити погано.

«А вона у мене й справді молода, — захоплено подумала донь‍