Леонід Ушкалов

мудрі люди й у розвагах розумні, й у неправді правдиві.

Єдність думок — ось що таке справжня дружба. Усе не наше, усе загине, і самі тіла наші. Одні лиш думки наші завжди з нами, одна лиш істина вічна, а ми в ній сховаємось, неначе яблуня у своєму зерняті.

овітря й сонце завжди з тобою, скрізь і даром. А все те, що від тебе тікає геть, — знай, що воно чуже, і не вважай його своїм. Усе те є чуже й зайве. Навіщо воно тобі? Тим-то воно й важке. Ніколи б воно від тебе не пішло, якби було справді потрібне.

Нема нічого смішнішого за розумний вигляд з порожнім нутром, і нема нічого веселішого за смішне обличчя з прихованою серйозністю.

Орел і Сорока

Сорока Орлу говорила:
— Скажи мені, як це тобі не набридає день у день вихором кружляти в просторих небесних високостях? І то вгору, то вниз, мов по кручених сходах, вештатись?..
— Та я б ніколи й на землю не спускався, — відповів Орел, — якби тілесна потреба мене до того не змушувала.
— А я б ніколи не відлітала від міста, якби Орлом була, — сказала ­Сорока.
— І я б так само робив, якби був Сорокою, — відповів на те Орел.
Сила.
Хто народився для того, щоб тішитись вічністю, тому приємніше жити в полях, гаях і садах, аніж у містах.

«Далеко свині до коня».

Словом, я сприймав літературу в дусі гасла чудового футболіста, більярдиста, лінгвіста, журналіста, поета, прозаїка і просто піжона Майка Йогансена: «Мистецтво як лимонад».

Отець-василіянин Олексій Базаринський, який «молитвував і хрестив» хлопчика, назвав його Тарасом, адже 25 лютого за старим стилем Церква вшановує пам’ять знаменитого константинопольського патріарха кінця VIII — початку IX століття святителя Тарасія.

«Енеїда» справила на публіку таке невигладне враження, що тривалий час панувала думка, нібито українська мова — то взагалі мова сміху — не більше, а сміх є визначальною рисою українського національного характеру. Квітці-Основ’яненку

душ», а в 1852 році казав: «То що ж такого зробив Гоголь? Хіба те, що показав Європі сраку Росії, задравши їй поділ»