Чарлз Дахіґґ

Перше — знайдіть просту й очевидну вказівку.

Друге — чітко визначте винагороду

Академічна успішність залежить не так від IQ, як від самодисципліни.

Самодисципліна сильніше впливає на академічну успішність, ніж інтелектуальні здібності»2.

Змусивши людей виявити трохи сили волі й проігнорувати печиво, ми довели їх до стану, у якому вони швидко опустили руки, — розповідає Муравен. — Відтоді було проведено ще дві сотні досліджень на цю тему — і всі вони показали один і той же результат. Сила волі — не просто навичка. Це м’яз — на кшталт м’язів рук чи ніг — який втомлюється після напруження, так що на нові завдання залишається менше сил.

Коли людям дають завдання, що вимагає витримки, їм доведеться докласти значно менше зусиль, якщо вони гадатимуть, що виконують його з особистих причин — що це їхній вибір або що вони таким робом допомагають іншим людям. Коли ж люди відчуватимуть, що не мають жодної свободи дій, а просто підкоряються наказам, їхній «вольовий м’яз» втомиться значно скоріше.

Ця теорія неоціненна для компаній та організацій. Якщо дати працівникам свободу вибору — відчуття, що вони господарі своєї справи, що їхні рішення мають вагу, — вони вкладатимуть у свою працю у стократ

Коли 1982 року вийшла друком «Еволюційна теорія економічних змін», мало хто з-поза наукової спільноти зауважив її появу. Схоже, автори книжки зумисне о

Нельсон і Вінтер більш як десять років вивчали, як працюють компанії, і, пробравшись крізь велетенські хащі даних, дійшли ключового висновку: «Поведінка фірми, — писали вони, — це скоріше відображення загальних звичок і стратегічних напрямів, що їх компанія вибрала в минулому, ніж результат ретельного аналізу найдальших гілок дерева прийняття рішень»15.

Компанії — не великі щасливі родини, де всі підтримують одне одного, а скоріше об’єднання таких собі феодальних князівств, очільники яких змагаються за владу й вплив і нерідко ведуть таємні баталії, щоб виставити свої досягнення в кращому світлі, а здобутки суперників — у гіршому. Підрозділи воюють за ресурси й влаштовують одне одному диверсії, щоб захопити собі всю славу. Начальники нацьковують своїх підлеглих одне на одного, щоб ніхто не скинув з трону їх самих.

Утім, попри схильність до міжусобиць, більшість компаній працюють собі відносно мирно, рік за роком, адже мають шаблони — звички — що встановлюють перемир’я, яке дає змогу на якийсь час забути про суперечки й виконувати свої щоденні обов’язки.