Дім дивних дітей

Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою

Сон — ніщо, смерть — ніщо;
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон

Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.

Сон — ніщо, смерть — ніщо;
Хто начебто помер — живий.
Дім, в якому ти родився,
Друзі юності твоєї,
Дід старий і молодиця,
Праця щоденна і її плоди —
Всі вони щезають,
В легенди і казки тікають.
Їх не спинити,
Їх — не посадити на ланцюг.
Ральф Волдо Емерсон

Ні, її викрали. Так само, як і пані Волове Очко та пані Синицю

Завтрашній день завжди кращий за сьогоднішній.

Ми чіпляємося за наші казки доти, поки ціна цієї віри не стає надто високою.

Завтрашній день завжди кращий за сьогоднішній.

Я й справді любив її, але здебільшого тому, що любити свою матір вважається за належне, а не тому, що вона була однією з тих жінок, до якої я відчув би сильну симпатію, стрівши її на вулиці.

— Я думаю, що це психіатричне базікання і психіатрична бздура! — випалив я. — Важливо не те, що я думаю, а те, що є правдою. Але, гадаю, ми про це ніколи не дізнаємося, тож яка різниця? Нумо — випишіть мені чергову порцію наркоти і заберіть чек.