uk
Сергій Жадан

Цитатник

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Сергійhas quoted2 years ago
    Є певні речі, що завжди в ціні.
    Надворі квітень і десята ранку.
    Прийшла весна, суцільні вихідні.
    І я на ранок — знічений і добрий —
    Несу натхнення спорожнілі торби.

    Дерева, наче душі — темні й голі.
    На вулицях трапляються дівчатка,
    їм прагнеться кохання й алкоголю.
    Ще не дозрілі, але вже принадні,
    Мені вони сподобались принаймні.

    І я, мов губка, ці втамую дні —
    З деревами, дівчатами і пивом.
    Бо це ті речі, що завжди в ціні,
    І ми, виходить, не такі вже й бідні,
    І вже надходить друга по обіді.
  • Сергійhas quoted2 years ago
    Замки попсовано, і пси голодні —
    Десь тут повинна бути межа.
    Вмиваєш руки, та в теплі долоні
    Сиплеться жовта іржа.

    Наводиш приціли, та слабне зір.
    І дивишся з-під перуки
    Як падає сніг,
    Як жовкне папір,
    Як пахнуть іржею руки.
  • Сергійhas quoted3 years ago
    Переживи цей четвер,
    Перетрави, наче їжу,
    Цю зрадливу ніч — найдовшу, найгіршу,
    Що важко ломиться в двері.
    Переживи це небо,
    Коли синя водойма душі
    промерзає до самого споду,
    Коли риба думок,
    задихаючись без повітря,
    бурштином вмерзає у воду.
    Коли хвора свідомість
    черговим загиджена НЕПом.
    Переживи ці дні, проміжками між снів,
    Дірявлячи компостером язика
    талончики тертих шаблонів
    І зафіксовуючи в долоні
    Мокрий сніг…
    …Під вечір, коли попускає,
    і погляди, ніби освідчення,
    Ти сідаєш до вагона, мов до в'язниці,
    І над тобою в холодному небі
    яскраво засвічується
    Сузір'я
    Південної
    Залізниці.
  • Сергійhas quoted3 years ago
    * * *
    З-під важко йдучих циклонних злив
    Ледь пробивається осінній шум.
    Червоного сонця китайський ліхтар
    Мірно гойдається на хвилях дощу.

    Ще є хвилина і вільний простір,
    Щоб спозирати і позіхать.
    Густо за обрій птахи спадають
    Чорним попелом спалених хат.

    Довга мандрівка босоніж по хвилях,
    Пошуки затінку в жерлах гарматних.
    Зробивши висновки і занотувавши думки,
    Можна спокійно піти подрімати.

    * * *
    Прийти в степи
    Голодним пустельником,
    В печері годинами
    Стояти навколішки,
    Вночі блаженно
    Зріти стелю
    І обживати місця навколишні.

    Розводити воші,
    Собаки і бджоли,
    Поставити храм
    І завести монашок,
    Одну навіть можна
    Взяти в жони
    Задля продовження
    Роду нашого.

    Вдень на обійсті хазяйнувати,
    Вночі на місяць тужливо вити.
    Від жінки очі ховать винувато
    І тоскно мріяти про степ і вітер.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)