Нові Темні Віки. Колонія

Марсіанський рік починається із весняного рівнодення у північній півкулі: Марс у цей час переходить із сузір’я Тельця до Близнюків (рис. 1). Рік, із якого починається відлік у «Нових Темних Віках», є роком висадки на Марс першої експедиції — 2057-ий за григоріанським календарем.

Рис. 1. Марсіанський календар

Марсіанські дати записують у такий спосіб: спочатку назва місяця, потім порядковий номер сола у місяці й насамкінець, через кому, марсіанський рік. Наприклад: Телець 17, 46. Читати це треба так: сімнадцятий сол місяця Тельця сорок шостого року за марсіанським календарем, або просто: телець сімнадцять, сорок шість.
Марсіанський тиждень, як і на Землі, містить сім солів. Назви солів у тижні відповідають назвам земних днів — від понеділка до неділі.

Марсіанський стандартний час (MST) — це аналог земного Всесвітнього координованого часу (UTC), він відповідає сонячному часові на нульовому марсіанському меридіані. До 2051-го нульовим на Марсі був меридіан, що проходить крізь центр кратера Ейрі-О. За шість років до першої експедиції за нульовий прийняли меридіан запланованого місця приземлення першого «Ґлансера» (сьогодні це меридіан, який проходить через купол «Централдом» у Ньюборні; купол збудовано на місці демонтованої польової станції, де мешкали шестеро перших колоністок).

Для визначення марсіанських часу та дати у «Нових Темних Віках» використано схему, запропоновану американським письменником і аерокосмічним інженером Робертом Зубріном. Зубрін наводить її у книзі «Курс на Марс», написаній у співавторстві з Ричардом Ваґнером і вперше опублікованій 1996-го.
Тривалість сонячного дня на Марсі (сала) складає 24 години, 39 хвилин і 35,244 земні секунди. Відповідно, марсіанський сол у 1,0275 рази довший за земну добу. Американський фантаст Кім Стенлі Робінсон у знаменитій «Марсіанській трилогії» для вимірювання часу на Марсі використовує звичайні земні секунди, хвилини та години, але кожного сола рівно опівночі всі годинники на Марсі зупиняються на 39,5 хвилини. Натомість Зубрін запроваджує поняття марсіанської секунди, що дорівнює 1,0275 секунди земної. Введення коефіцієнта перерахунку зберігає звичний для землян поділ доби на 24 години, кожна з яких охоплює 60 хвилин і 3600 секунд. Оскільки різниця між марсіанською й земною секундами є незначною, за відчуттями марсіанський сол не відрізняється від доби на Землі.

час війни вченого-статистика попросили розробити рекомендації для мінімізації втрат бомбардувальників. Він повинен був визначити ділянки фюзеляжу, куди вороги вціляли найчастіше, щоб їх укріпили бронею. Найбільше пробоїн припадало на центральну частину фюзеляжу, краї крил і рулі висоти. Значно менше на паливну систему, а вже зовсім мало — на двигуни. Той хлопець замислився, чи справді місця, де пробоїн найбільше, потребують додаткової броні, а тоді збагнув, що все навпаки: укріплювати потрібно ті частини фюзеляжу, де ушкоджень немає. Бо якщо снаряд влучає у двигун чи в паливний бак, літак не повертається на базу. Розумієш? — Кроудер пришвидшувався й останні речення відтарабанив, ковтаючи закінчення. — Він працював з обмеженою вибіркою, бачив лише бомбардувальники, які повертались із завдання, і через це ледь не зробив хибного висновку, начебто снаряди здебільшого влучають у фюзеляж і крила.