bookmate game
Дарина Гнатко

Восьма жертва

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
Загадкові та моторошні події порушують спокій маєтку Смотрицьких. Одна за одною гинуть молоді кріпачки. Селом ширяться різні чутки. Кажуть, то справа рук католицьких ченців, котрих привезла з собою до маєтку полячка Владислава Пашинська. Золотоволоса відьма, що закликала зло. Тим часом графиня Смотрицька палко закохується в сусіда. Але серце Олексія Забродіна належить графській кріпачці Ярині. Графиня ладна на все, аби здобути кохання поміщика і позбутися зеленоокої дівчини, що стала між ними. Маєток ось-ось здригнеться від звістки про восьму жертву. І нею може стати будь-хто.
This book is currently unavailable
300 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Марина Савельеваshared an impressionlast year
    👍Worth reading

    Цікава історія. Останні сторінки тримали в напрузі

  • b1109325326shared an impression3 years ago
    👍Worth reading

    Дарина Гнатко справжнє відкриття. Читати її твори одне задоволення і «Восьма жертва» зовсім не виключення. Хвилююча історія від якої неможливо відірватися до останнього!

  • Ольга Головатаshared an impression2 years ago
    👍Worth reading
    💞Loved Up
    🚀Unputdownable

    Казка-детектив про українську Попелюшку....

Quotes

  • Aнна Друзьhas quoted2 years ago
    Й коли селом заворушилися плітки об тім, що молодша Раденківна впалася в любощі з москалем, і мати почала не тільки лаяти, а вже й бити, — й тоді Уляна не поступилася, не відмовилася від почуття свого, виявивши схожості з матір’ю набагато більше, ніж гадалося, й завжди така тиха, сумирна та покірлива, вона з несподіваною впертістю та твердістю відстоювала свої стосунки з москалем Солодовим і на отруйні слова матері об тім, що полишиться врешті покриткою, відповідалася впевнено та навіть ще якось погордливо:

    — А не дочекаєтеся, мамо… Альоша забере мене до Москви, де в нього мається квартира з гарними меблями… і я панею справжньою буду великим містом гулятися, а не буду вам більш наймичкою.

    Раденчиха плювалася собі під ноги.

    — Тьху, теж паня мені вишукалася… Та покине тебе твій Альоша, ось побачиш, що покине, а я ж байстряти твого не візьму. Й коли забрюхатієш, то краще одразу ж простуй за Пивиху до Дніпра, а з пузом додому не повертайся.

    Уляна пополотніла.

    — Мамо…
  • Aнна Друзьhas quoted2 years ago
    — Ой сестричко, я такого красеня щойно зустріла.

    Ярина дещо спохмурніла.

    — Якого ще красеня…

    Уляна помовчала, а тоді швидко заговорила:

    — Солдата чи гусара, не знаю, як уже вони там звуться. Та не те головне… Головне інше… Чи ж повіриш ти мені, сестричко… йду я собі вулицею від хрещеної, а воно так слизько, й біля дворища діда Коваля так раптом послизнулася, що й заверещала від страху, й гадала вже, що геть упадуся… коли ж підхопили мене руки сильні й говір москалівський пролунався над вухом самісіньким:

    — Астарожно, красавіца!

    Я так і здригнулася, мало що втямивши собі з того, бо дуже збентежив мене дотик той недозволенний чоловічий… обернулася швидко, а слова так і застиглися в мені непромовленими… бо прямо перед собою зустріла я погляд очей, що кольором своїм були наче те небо яснеє та чистеє, й дивилися вони на мене й весело, й пильно, й якось уже так… Чи ж повіриш, сестро, що я в очі ті тільки поглянула, так наче й перевернувся для мене весь світ, зроби­лося і хороше, і незнайомо, що жарами лице обпекло. Поглянула потім — а на нім же хворма москалівська та солдатська…

    Ярина швидко перехрестилася.

    — Улянко, сестро, бережи тебе Господь від тих москалівських солдатів!

    Ясне, омріяне личко Уляни дещо спохмурнілося.
  • b9870393820has quoted2 years ago
    За декілька хвилин Власовича знудило.
    А ще за декілька хвилин він помер.

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)