До середини ХХ століття теологи, філософи, окремі біологи вважали, що життя неможливо «звести» до законів фізики й хімії. Мусить бути якась «життєдайна сила» — ентелехія, дао, прана — яка робить живе живим. Важко повірити, що все багатство, краса і складність живих організмів, зіграний ансамбль форми і функції у природі зводиться до взаємодії атомів і молекул.