Юрій Яновський

Проживши життя, можна мати мужність нарешті подивитися всім у вічі.

Немає на світі різності між усім цим, немає важливого й мізернішого. Все мені близьке, і повірте, що я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве. Я випиваю останні роки, як краплі старого незабутнього вина, не знаючи, коли йому вийде край.

Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму.