Зворотня сторона Радянського подвигу на сторінках даної книги.
Кожного разу, коли мова заходить про перемогу над нацистами у Другій світовій війні, багато хто з захопленням говорить про радянську армію, про те, як мужньо вона знищила представників найжорстокішого режиму Європи ХХ століття.
Але «Подорож Цильки» чудово відкриває очі читача на те, в яких умовах жили несправедливо засуджені люди, а інколи навіть — ні в чому невинні жертви концентраційних таборів, де провела три жахливих роки свого юного життя Сесилія Кляйн.
Садизм радянської міліції (і режиму в цілому) вражає не менше за нацистську Німеччину. Виснажливі роботи в Сибіру в обмін на постійний холод, голод і недоїдання, перманентні покарання та небезпеку «бути кинутим в яму». І все заради ідеології, що мінімально відрізнялася своїм слоганом від нацистського «Arbeit macht frei».
Здається, на фоні жорстокості Гітлера ми забуваємо, що і сталінський режим був таким самим втіленням негуманності, який нищив собою мільйони людей. Довше. Болісніше. Гірше.
Без слов...несмотря на прочитанные книги, статьи, брошюры, информацию за всю жизнь...это всегда ранит, и каждое предложение даётся с огромным трудом, это должны знать все последующие поколения, во избежании повтора ужасов, как Холокоста, так и вообще уничтожения человека человеком