Айн Ренд

«Присягаюся — власним життям і моєю любов’ю до нього, — що ніколи не житиму заради іншої людини і не попрошу іншу людину жити заради мене».

Людям властиво одне з двох — вони або дотримуються моральних принципів, або насолоджуються життям. Одночасно одного й іншого просто бути не може.

Вогонь — це небезпечна сила, приборкана людиною, що тримає його у свої пальцях, — вона згадала слова старого, який сказав їй, що ці цигарки не могли бути зроблені на землі. — Коли людина думає, у її свідомості живе вогняна іскра і, відповідно, як її відображення, вона мусить мати запалену сигарету».

Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим Собою і використовувати це, щоб зростати? Кожна жива істота мусить рости. Ніщо не може залишатися незмінним. Усе мусить або рости, або гинути.

Кожна справа має два боки: один — правильний, інший — неправильний, але середина — це завжди зло. Людина, яка помиляється, все одно зберігає повагу до правди, бодай тому, що бере на себе відповідальність за свій вибір.

Продуктивність — це ваше прийняття моралі, ваше визнання того факту, що ви обрали життя; що продуктивна праця — це процес, у якому людська свідомість контролює існування особи, постійний процес накопичування знання і прилаштовування матерії до потреб людини, втілення ідей у фізичній формі, приведення Землі у відповідність до людських цінностей; що вся робота — творча, що її виконує живий розум, і що жодна робота не буде творчою, якщо її виконуватиме пустопорожня людина, яка в бездумному отупінні повторює дії, яких навчилась від інших; що ви самі повинні обирати свою роботу, і вибір настільки ж широкий, як і ваш розум; що складніша робота для вас неможлива, а простіша — принизлива; що шахраювати, взявшись за складнішу роботу, ніж дозволяють ваші розумові здібності — значить перетворитися на перелякану мавпу, яка повторює чужі рухи і краде чужий час, а принизившись до роботи, яка вимагає менших зусиль — значить заглушити власний двигун і приректи себе на розпад; що ваша робота — це процес досягнення цінностей, тому втрачати прагнення здобувати цінності — значить втрачати прагнення жити; що ваше тіло — машина, але розум — водій, тому ви повинні їхати аж так далеко, як повезе вас водій — до пункту призначення у вигляді досягнень; що людина без мети — наче машина, що мчиться додолу схилом, віддана на поталу першому-ліпшому каменеві, об який розіб’ється за першого ж зіткнення; що людина, яка пригнічує свій розум, — наче поламана машина, що от-от розпадеться; що людина, яка дозволяє керівникові окреслювати напрямок її руху, — це руїна, яку везуть на буксирі до купи брухту, а людина, яка робить іншу людину своєю метою, — ніби той, хто намагається мандрувати автостопом, але якого не слід підбирати жодному водієві; що ваша робота є метою вашого життя, і вам слід оминати тих убивць, які наважаться вас зупинити; що будь-яка цінність, яку ви знайдете за межами своєї роботи, будь-яке інше захоплення чи любов — наче мандрівники, з якими ви вирішуєте розділити свою мандрівку, і вони повинні рухатися власними силами у тому ж напрямку, що ви.

— я здатен досягнути власного щастя або знищити його. Але ця

моя здатність не поширюється на щастя жодної іншої людини.

він простягнув гроші безликій тіні

Постава свідчила про слабкодухе безвольне недбальство, дисонуючи з елегантністю ліній високого стрункого тіла, яке хоч і натякало на впевнену врівноваженість аристократа, проте належало незграбному одоробалу.

надати форму її емоціям