— І чого ти мене дядьком звеш, Катерино?
— А як мені вас звати? Ви ж дорослий, а я малолєтка.
— Іди, — повторив і сам пішов.
А вона ще довго не йшла. Рукою по траві — роси повні долоньки. Умитися лишень вистачить, а хотілося напитися.
— І що воно тепер у роті? Дні зо два відпльовувати ту любов