Якщо ви не читали книгу Гізер Морріс «Татуювальник Аушвіц», то я вам дуже раджу.
Один із героїв нової книги — той самий татуювальник, який обрав Гізер, щоб розповісти свою історію та донести її світу. Вони зустрічались багато років поспіль, потоваришували, авторка стикалась з різними його настроями та нюансами, які її необхідно було навчитись долати та сприймати, аби завершити роботу над сценарієм (який згодом перетворився на книгу) так, щоб не травмувати Лалє, героя історії, та зберегти власний спокій.
Окрім Лалє, авторці довелось зустрітись з чималою кількістю цікавих неймовірних людей, які поділилися з нею своїми історіями, які вплинули на її світосприйняття та життя. Все, що їм було потрібно, аби їх вислухали, не перериваючи питаннями та уважно слідкуючи за перебігом подій в їхніх історіях. Це те, чого часто не вистачає. Адже ми більше любимо говорити про себе, аніж годинами слухати іншу людину. Хороша новина в тому, що цьому можна навчитись.