я кохаю не те, що я сумую не за ним, a за чимсь іншим, живим, що лишилось у моїй пам'яті, відбилось там золотим промінням.
Можливо, я ще не можу проникнутися стражданнями головного героя, бо у мене нема дітей. Та все ж я відчула і сприйняла їх, наскільки мені це можливо. До сліз. Вважаю, що кожному варто прочитати цю новелу.
ідея, опис атмосфери, символізм коцюбинського.. найвідоміший наш імпресіоніст, справді заслуговує на звання майстра психологічної прози🍃