Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Світ може визнавати свій борг перед Франкліном Рузвельтом, який, зрештою, мав ухвалити рішення пожертвувати американською кров’ю й скарбами, проте я справді не уявляю, як усе це могло відбутись без Черчилля.

Тепер із платників податків відраховують кошти у фонд допомоги з безробіття, а принцип внесків майже забутий, проте сучасна програма виплат із безробіття є прямим нащадком Черчиллевої схеми.

Соціалістична утопія в нього була «натовпія»; сарай, який побудував для курей, він назвав «Курогемський палац».

— Чи можна мені грудинки? — запитав він у розпорядниці.
— Пане Черчилль, — відповіла вона, — у цій країні ми говоримо: білого або темного м’яса.
Наступного дня пані отримала від почесного гостя розкішну орхідею. А супровідна картка містила таке: «Буду дуже радий, якщо пришпилите її до свого білого м’яса».

Вінстоне, — кажуть, якось звернулась вона до Черчилля, — якби я була вашою дружиною, я налила б вам у каву отруту.
— Ненсі, — приписують йому відповідь, — якби я був вашим чоловіком — я б її випив.

Він підшукав їй лікаря та доглядальницю і поспішив назад в Олдершот на ранковий парад, та одразу ж по його закінченні повернувся до Північного Лондона. Місіс Еверест знепритомніла й о 2:15 ночі, з Черчиллем поруч, віддала Богові душу.
Саме Черчилль організував похорон із вінками та надгробним пам’ятником, і насправді саме він оплатив усе зі своїх мізерних ресурсів. А йому було лише двадцять.
Нелегко собі уявити, чим завдячує світ няні Вінстона Черчилля. Якщо хтось і навчив його бути хорошою, доброю, загалом правильною людиною, то це точно вона. Саме вона, гадаю, сприяла вихованню в ньому безмежної шляхетності та високоморальних принципів.

Саме за Черчилля в музичних залах вони співали пісень (іноді дещо «заміцних», як на смак капітана Дюар-Ґібба). Саме Черчилль підбурював їх сміятися щоразу, як випадала нагода. Молодий офіцер Джок Мак-Девід пригадував: «За дуже короткий відрізок часу він підійняв бойовий дух офіцерів та решти солдатів до майже неймовірних висот. Він сама харизма».

А затим він організував доставку в Мулнекер невикористовуваних броварських діжок для колективної девошизації — і це спрацювало. Повага до Черчилля зросла. Він скорочував покарання. Ділився предметами розкоші з усіма, хто навідувався до загальної обідньої зали.

«Коли знайомишся з Вінстоном, помічаєш усі його вади. Але решту життя відкриваєш усі його чесноти».

Не те щоб Черчилль ніколи не усвідомлював своєї поведінки. «Я дивуюся, як узагалі немало колег досі зі мною говорять», — зізнавався він. Часом, помітивши, що секретарка змерзла, він пригальмовував свій марафонський диктант і власноруч розпалював вогонь у кімнаті.
Після смерті Вайолет Пірмен, однієї з його найвідданіших та найбільш обтяжених працею секретарок, він потурбувався, аби її дочка отримала компенсацію — з його власної кишені. Також він фінансово допомагав дружині свого лікаря, коли в неї були труднощі. А коли його друга було поранено в Омдурманській кампанії, Черчилль, засукавши рукави, власноруч надав допомогу в пересадці шкіри — без анестезії.