Наймичка

Харитина (одна, зітхає). А я, дурна, зраділа, аж затрусилась, думала – мене шукав!.. Сказать би йому… коли ж соромлюсь, а господи, як люблю його!.. Коли б вибрать час – заплющу очі та й скажу. Єй-богу, скажу! Може, й він мене любить, та соромиться… Скажу, єй-богу, скажу.