Жири розщеплюються на жирні кислоти, які не потребують інсуліну для нормального засвоєння. Білки розщеплюються на амінокислоти, яким достатньо дещиці інсуліну, щоб печінка змогла їх переробити. А от вуглеводи ненажерливі, наче свині: вони розщеплюються на глюкозу, яка без інсуліну не проникне в клітини. Фруктоза, що міститься в столовому цукрі та кукурудзяному сиропі, безпосередньо провокує інсулінорезистентність, а та, своєю чергою, веде до гіперінсулінемії. З огляду на унікальний шлях її засвоєння, фруктоза може спричинити інсулінорезистентність із набагато більшою ймовірністю, ніж глюкоза.