Вільям Ґолдінґ

Володар Мух

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Genia Kushnirhas quoted8 years ago
    думки — цінна річ, від них є користь…
  • Andrew Kharookhas quoted9 years ago
    думки — цінна річ, від них є користь…
  • hailen000has quotedlast year
    лабетах

    Міцні, здорові лапи/руки

  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    Ральф подивився на нього і мимоволі всміхнувся. Роха був зануда; його повнота, його дихавиця, його практичні ідеї дратували, та дрочити його, навіть мимоволі, завжди було так весело.
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    помітив усмішку і сприйняв її як вираз приязності. Старші хлопці не змовляючись, дійшли думки, що Роха між ними чужак, не тільки через вимову, власне, це не мало значення, а через повноту, дихавицю, окуляри й цілковиту відразу до фізичної праці. Тепер, помітивши, що якісь його слова примусили Ральфа всміхнутися, він зрадів і спробував скористатися своєю перемогою.
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    ставка навколішки і розкрив два великих листки. В одному була біла глина, в другому – червона. Збоку лежала вуглина, принесена від вогню.
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    обдумував нову машкару. Білим замазав одну щоку та навколо ока, потім натер червоним другу половину лиця, тоді навскоси черкнув вуглиною від правого вуха до лівої вилиці. Хотів у воді побачити своє відбиття, та від його дихання вода скаламутилась.

    – Ерікісем. Ану, несіть мені кокос. Порожній.
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    обмілині річечки вони зводили піщані замки. Ці замки сягали фута заввишки, їх оздоблювали мушлі, зів'ялі квіти, цікаві камінчики. Замки оточувала ціла мережа кордонів, шляхів, мурів, залізничних колій, які можна було побачити, хіба нахилившись до самого берега. Малюки тут бавилися, якщо не з радістю, то принаймні надзвичайно зосереджено; часто один замок споруджували разом аж троє.

    І тепер тут гралося троє – найбільшого звали Генрі. Він доводився якимось далеким родичем тому хлопчикові з плямою на обличчі, якого ніхто не бачив від великої пожежі; та Генрі ще був замалий, щоб надавати цьому якогось значення; коли б йому сказали, що той інший хлопчик полетів додому на літаку, він би повірив без метушні й сумніву.

    Цього полудня Генрі став майже заводієм, адже решта двоє – Персіваль і Джоні – були найменші хлопчики на острові. Персіваль, сірий, наче мишка, мабуть, не здавався гарним навіть власній мамі; Джоні був міцний, білявий і від природи войовничий. Тепер заполонений грою, він слухняно виконував накази Генрі, і всі троє, повклякавши на піску, мирно бавилися.

    З лісу вийшли Роджер і Моріс. Вони звільнилися після чергування коло вогню і спусти
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    спустилися покупатися. Роджер ішов навпростець прямо по замках, копаючи їх ногами, затоптуючи квіти, розкидаючи добірні камінчики. За ним, сміючись, ішов Моріс і довершував руйнування. Троє малюків припинили гру, підвели очі. Так сталося, що найцікавіші для них частини замку вціліли, тож малюки не протестували. Тільки Персіваль заскімлив – йому в око потрапив пісок, – і Моріс поспішив геть. Колись, в іншому житті, Моріса покарали за те, що він піском сипонув в очі молодшому. Тепер, хоч на нього не могла впасти тяжка батьківська рука, він засоромився лихого вчинку. В думці забовваніла якась подоба вибачення. Моріс пробурмотів щось про те, що пора купатися, і кинувся навтіки
  • Кристина Сухомлинhas quoted2 years ago
    подивились один на одного зніяковілі, з любов'ю і ненавистю. Знову їх поєднала тільки тепла солона вода, галас, плюскіт – веселе купання в затоці.

    Саймона, якого вони сподівалися застати в затоці, там не було.

    Коли хлопці побігли на берег, щоб звідти подивитися на гору, він спочатку пройшов за ними декілька ярдів, потім зупинився. Насупившись, поглянув на купу піску: хтось хотів виліпити з нього будинок чи хатку. Потім відвернувся і рішуче подався до лісу. Це був маленький, худий хлопчик з гострим підборіддям і з такими ясними очима, що Ральф спочатку мав його за потішного веселого жартуна. Густі патли довгого чорного чуба звисали над низьким широким чолом, майже закри‍
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)