bookmate game
uk
Free
Іван Нечуй-Левицький

Дві московки

«Дві московки» Івана Нечуя-Левицького – повість, присвячена селянській тематиці***. Доля двох сестер Марини і Ганни складається нещасливо – одну змушено покинув чоловік, інша померла самотньою у чужому місті. «Дві московки» належить до найвідоміших прозових творів автора, серед яких також «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.
67 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Вадим Селихановичshared an impression2 years ago
    👍Worth reading

    Тепер гулятиму Подолом зі смутком

  • Марина Шкуракshared an impression6 years ago
    👍Worth reading

  • Tetiana M.shared an impression3 years ago
    👍Worth reading

Quotes

  • А Аhas quoted2 years ago
    По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. Мабуть, здалека йшов москаль, бо підбився і насилу-насилу волік свої притомлені ноги.
  • А Аhas quoted2 years ago
    Москаль став, подивився на село, а далі сів на окопі та й почав насипати тютюну в люльку.
  • Tetiana M.has quoted3 years ago
    Син плескав в письмі те саме, що звичайно пишуть додому москалі. Він посилав нижайший поклін і Грицькові Микитовичу, і тітці троюрідній, Прісці Панасівні, і Каленикові Кіндратовичу, а потім просив у матері благословенія, навіки нерушимого. По писаному було видно, що писар недалеко забіжить по тих проложених путях, котрими чванився перед матір'ю. Іван, як писар вчений, та ще й до того налагодився в пани, прикинув в писульці от що: «Здєса, в Тулє, я познакомился з адною болно багатой й прекрасной баришньой. Хоча она з міщанського роду, да євто нічаво! Я валачуся за нєй, і она пайдьоть за мєня замуж, бо я, значитця, знаю все ахвіцерськія артікули і благороднеє обхожденіє понімаю. Тєлкі мнє надоть убіраца і копувать єй подаркі, а дєнєг нєт у мєня. Любєзная матушка! Продай же нашу хату і другоє імєніє разноє і прішлі мнє дєньгі, бо я магу вигодно женіца, значіть…»
    Ганна переслухала все, і як батюшка перестав читати, запитала його:
    – Що ж то він, батюшко, пише? Чи живий він, чи здоровий? Чи став він вже паном, чи й досі бідує? Боже ж мій! в мене нема й шага.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)