М а в к а Нi, милий, ти душу дав менi, як гострий нiж дає вербовiй тихiй гiлцi голос.
Oksana Nykoliukhas quoted3 years ago
Нi! я жива! Я буду вiчно жити! Я в серцi маю те, що не вмирає.
Anja Boroznyakhas quoted4 years ago
Кохання — як вода, — плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить.
Александра Ивановаhas quoted4 years ago
П о с т а т ь М а в к и
Заграй, заграй, дай голос мому серцю!
Воно ж одно лишилося вiд мене.
Л у к а ш
Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай!
(Розкриває груди).
Живи моєю кров'ю! Так i треба, бо я тебе занапастив…
М а в к а
Нi, милий, ти душу дав менi, як гострий нiж дає вербовiй тихiй гiлцi голос.
Л у к а ш
Я душу дав тобi? А тiло збавив!
Бо що ж тепера з тебе? Тiнь! Мара!
b6893746294has quoted2 years ago
Я не кохала? НI, то ти забула,
яке повинно буть кохання справжнє!
Кохання - як вода, - плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал - воно кипить, а стрiне холод -
стає мов камiнь. От м о є кохання!
sasstyahas quoted2 years ago
Ну, як-таки щоб воля - та пропала? Се так колись i вiтер пропаде!
Nataliiahas quoted2 years ago
для тебе щастя - тiнь, ти нежива.
Alexandra Holodniakhas quoted3 years ago
шелестом тихим вербової гiлки,
голосом нiжним тонкої сопiлки,
смутними росами з вiтiв моїх.
Я їм тодi проспiваю
все, що колись ти для мене спiвав,
ще як напровеснi тут вигравав,
мрiї збираючи в гаю…
Грай же, коханий, благаю!
Моріка Поповичhas quoted2 months ago
Лукаш сидить сам, прихилившись до берези, з сопiлкою в руках, очi йому заплющенi, на устах застиг щасливий усмiх. Вiн сидить без руху. Снiг шапкою налiг йому на голову, запорошив усю постать i падає, падає без кiнця…
Моріка Поповичhas quoted2 months ago
Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянiм вiнцi. Лукаш кидається до неї з покликом щастя.