Томас Гарріс

Ганнібал

  • Мария Ёркинаhas quotedlast year
    Їбав я твою маму
  • Мария Ёркинаhas quotedlast year
    Ми надаємо своїм рішенням великого значення, звеличуємо процес прийняття, наче завжди отримуємо результат раціонального, свідомого мислення. Але рішення утворюється з переплетіння почуттів, тому частіше нагадує глевкий кавалок, аніж логічний висновок.
  • emilyhas quoted10 months ago
    Мені здається, що дуже легко сплутати розуміння й емпатію – ми всі так прагнемо емпатії. Може, ми маємо навчитися помічати відмінність – і таким чином дорослішати. Важко й гидко усвідомлювати, що хтось тебе розуміє і при цьому ти йому не подобаєшся. Коли бачиш, що розумінням користуються як іклами хижака, то це найгірше. Я… я уявлення не маю, як доктор Лектер почувається щодо мене.
  • emilyhas quoted10 months ago
    руйнація віри приносить йому задоволення, це його улюблена розвага.
  • emilyhas quoted10 months ago
    – А вам ніколи не спадало на думку, що ви йому подобаєтеся, Старлінг?
  • emilyhas quoted10 months ago
    Ти можеш бути настільки сильною, наскільки забажаєш.
    Ти воїн, Кларіс. Ворог мертвий, дитина жива. Ти воїн.
  • emilyhas quoted10 months ago
    Усі ми – комбінації одних і тих самих атомів вуглецю, Кларіс.
  • emilyhas quoted10 months ago
    Ти встигаєш закохатися в Бюро, але воно в тебе не закохується.
    Аксіома психотерапії після розставання з ФБР
  • emilyhas quoted10 months ago
    Здавалося б, цей день затріпотить, не встигнувши початись…
  • Ганна Сисонюкhas quotedlast year
    Для воїнів Арлінгтон — сакральне місце, байдуже
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)