знов заплющив очі й подумав: ти мусиш, мусиш дізнатися, що в тебе за рана й чи ти справді у своїй школі. Усе тут було таке далеке мені та байдуже, неначе мене прине
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
малювання, де має бути якомога більше світла? Серце в мені не озивалося. Чи то б воно й тоді не обізвало
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
Пішов зі школи на фронт і поліг за..."
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
! Я знаю, що це підло, але я так думав. Господи, як миротворно, як заспокійливо
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
— Устроміть мені в рот сигарету, угорі, у лівій кишені.
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
Медея" — межи 6-А й 6-Б, "Хлопчик, що ви
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
— Де ми? — спитав я.
— У Бендорфі.
— Дякую, — сказав я й затягся.
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
носа Ніцше — другу половину портре
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
ген у глибині, над дверима зали малювання, висіла величезна мармиза Зевса,
Sofiya Pokhylhas quoted7 months ago
Та коли ми проминули взірцевих арійців, за ними виринуло й усе інше: троє погруддів — Цезар, Цицерон і Марк Аврелій, рядочком,