В тиші легко упасти до скрути,
Спокій так не любить сильніших!
Часом щастя простіше відчути,
Коли є приналежність до інших.
Шлях є легко в свободі прокласти
До тих мрій, що є мушлями в морі:
Затаїлись далеко й почасти
Заспокоюють нас, коли в горі…
А до люду — широка дорога.
Як провина — туманами в очі,
Є в нас милість тоді й допомога,
Й бути з рідними є ми охочі.
У свободі — лиш марем думками
Про здобутки й образи на інших
І йдемо так складними шляхами,
Щоб ніколи не бути із гірших.
Що сьогодні в душі переможе:
Тихе щастя чи радість свободи?
Кожен шлях остогиднути зможе,
Бо є всюди межа насолоди!