uk
Еріх Марія Ремарк

На Західному Фронті без змін

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Dmitriy Pavlichenkohas quotedlast year
    Поряд із нашими бараками розташований великий табір російських полонених
  • Yana Shcherbakhas quoted2 years ago
    Усі говорять про мир, про перемир'я. Всі чекають. Якщо це знову закінчиться розчаруванням, то все розвалиться, сподівання надто великі, їх не можна відкинути, не викликавши вибуху. Коли не буде миру, то буде революція.
  • Yana Shcherbakhas quoted2 years ago
    жартуємо не тому, що нам притаманне почуття гумору, ні, ми вдаємося до гумору через те, що без нього ми б загинули. Та надовго нам його не вистачить, наш гумор стає що місяць то похмуріший.
  • Yana Shcherbakhas quoted2 years ago
    Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього.
    Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими.
  • Yana Shcherbakhas quoted2 years ago
    Ми їдемо сюди звичайними солдатами, похмурими чи веселими, а коли потрапляємо в зону, де починається фронт, то стаємо напівлюдьми, напівтваринами.
  • Максим Зікранецьhas quoted5 years ago
    Скільки минуло часу — тижні, місяці, роки? Ні, лише дні. Час збігає у нас на очах, ми бачимо це з безбарвних облич тих, що вмирають; ми ковтаємо їжу, бігаємо, кидаємо гранати, стріляємо, вбиваємо, валяємося скрізь на землі; ми знесилились і збайдужіли до всього, нас підтримує тільки свідомість, що навколо є ще слабші, ще безпорадніші, ще отупіліші, ніж ми. Широко розплющеними очима вони дивляться на нас, немов на богів, бо нам часом щастить уникнути смерті.
    У ті короткі години, коли на фронті спокійно, ми навчаємо новачків:
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)