ізуалізація — це техніка використання нашої уяви, що дозволяє побачити та відчути, як ми вже досягли жаданої мети. Це план, який будуємо у свідомості, де уявляємо, як маємо чи робимо те, що хочемо бачити у своєму житті. Ми знову й знову викликаємо в уяві ці образи, виплітаючи павутиння щодня. Упродовж короткого, але інтенсивного періоду, який триває від двох до п’яти хвилин, наша уява концентрується на тому, як ми укладаємо угоду, будуємо стосунки, одужуємо — залежно від того, що саме хочемо реалізувати в житті. Необхідно запам’ятати, що завжди потрібно візуалізовувати те, як ми вже отримали жадане. У цьому й полягає весь ментальний фокус. Ми не сподіваємося на те, що досягнемо бажаного, не мріємо про те, що одного дня це станеться, — натомість переживаємо й відчуваємо це, наче воно тут і зараз. Візерунок думки, котрий ми виплітаємо, є образом цілі, якої вже досягли. Виконуючи вправу, уявляємо, як усе це вже сталося з нами. Це та вібрація, з якою ми працюємо.