Рейчел щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, вона щодня бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Рейчел подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж її власне. Але одного разу в цьому безтурботному раю, яким вона представляє їхню оселю, вона побачила дещо приголомшливе. Дівчина розповідає про це поліції. Та їй не вірять…
Тримає у напрузі, переклад місцями дивакуватий, хочеться по швидше перевірити власні здогади про те хто ж насправді вбивця! Попри детективний сюжет автор зачіпає багато соціальних гострих тем про стосунки.
Андрей Задорожныйshared an impression6 years ago
Ага
b5560946282shared an impressionlast year
💀Spooky
Quotes
Олена Пафомкінаhas quoted2 days ago
Я кохаю тебе, Меґ, - шепоче він, я відчуваю себе жахливо, найбридкішою людиною на планеті. Не можу дочекатися, доки за ним зачиняться двері, бо знаю — зараз розридаюся
Олена Пафомкінаhas quoted2 days ago
порожнечі у твоєму житті залишаються назавжди.
Олена Пафомкінаhas quoted8 days ago
вона продовжуватиме мовчати, щоб я відчула себе незручно, щоб порушила мовчання, навіть попри власне на те бажання