bookmate game
uk
Олександр Довженко

Зачарована Десна

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
Олександр Довженко (1894–1956) — український радянський кінорежисер, фундатор поетичного кіно, творець нового літературного жанру — кіноповісті. Його називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Бальзаком. О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів (його кінострічка «Земля» увійшла до десятки найвидатніших фільмів усіх часів і народів), написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань.

До цього видання увійшли кіноповісті «Зачарована Десна», «Україна в огні», які стали шедеврами української літератури, деякі оповідання, а також вражаючий документ доби — «Щоденник. 1941–1956», де описані історичні події, свідком яких був О. Довженко. Автор також розповідає про зустрічі зі своїми сучасниками, розмірковує про минуле і майбутнє. Саме сторінкам щоденника митець довіряв свої найпотаємніші творчі плани й розробки сценаріїв.
This book is currently unavailable
703 printed pages
Original publication
2020
Publication year
2020
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Quotes

  • b5713340442has quoted2 years ago
    Мати Божа, Царице Небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонько моя, Святая Великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морквочку, повисмикуй йому, Царице Милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, Свята Владичице, пальчики й суставчики. Царице Небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз, і щоб не почув він
  • b5713340442has quoted2 years ago
    Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел отрочества, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, нічого не гріє її, не будить радості ані людяного суму.
  • b5713340442has quoted2 years ago
    — Не слухай діда, синку. Дід старив, хіба він що понімає. Старі люди дурні. І наш дід дурний, хіба ж розумний? Йому б тільки ото їсти та глупості всякі говорити. Аж і приказка каже: «Голова сивіє, чоловік дурніє».

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)