bookmate game
uk
Books
Валер'ян Підмогильний

Місто

Валер'ян Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент перенесений на урбаністичну проблематику, порушені філософські питання буття й аналізована психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. «Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
323 printed pages
Original publication
2021
Publication year
2020
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Artem Kuzmenchukshared an impression4 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    💧Soppy

    Дивне враження. Сподобалась мова книги, це інша епоха, інші вирази, рідкісні й забуті слова. Вчинки головного героя викликають роздратування, іноді злість, але за ними цікаво спостерігати. Багато речей у житті Києва не змінились, не змінились й типові життєві лінії містян. Перечитаю згодом.

  • Karynashared an impression7 months ago
    👍Worth reading

    Що я в біса читаю ? Головний герой ні каплі гідності і стриманості. Дочитувати буде складно.

  • Борис Синякshared an impression2 years ago
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths

    Дуже сподобалось. Історія, головний герої, мова автора - все дуже захоплює та книжка читається с цікавістю. А головне дуже влучно передалась атмосфера міста - цей шум відчуттів, думок, та міркувань герою, в цілому гарно написана та цікава книжка.

Quotes

  • Nadia Ihorivnahas quoted8 years ago
    Щастя кінець кінцем — це недуга душевної короткозорості, можливе воно тільки в умовах неповного обчислення обставин і неповного знання про речі.
  • Darinka Otchenashenkohas quoted4 years ago
    На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, неголені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто з селюків і дехто тепер з поетів.
  • b1463284290has quoted5 years ago
    Мені сорок два роки,— сказала вона,— я стара. Ти хочеш сказати, що це ще небагато? Ех, любенький, через рік я буду справжньою бабою, ти не пізнаєш мене, якщо побачиш. А колись, дуже давно,— ти не можеш навіть уявити, як давно,— я теж була молода... Знаєш, що таке радість? Це ефір. Він випаровує за одну мить. А біль держиться й держиться без кінця..
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)