uk
Марк Твен

Пригоди Тома Сойєра

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Полина Лисовскаяhas quoted3 years ago
    Раптом вікно розчинилось, священну тишу опоганив пронизливий голос служниці, і на простерте тіло мученика линув справжній водоспад!
    Мало не захлинувшись, наш герой фиркнув і підхопився на ноги. Щось просвистіло в повітрі, підкріплене приглушеною лайкою, брязнула вибита шибка, а тоді невеличка, ледь помітна постать
  • Полина Лисовскаяhas quoted3 years ago
    один у холодному, бездушному світі: ні притулку, де б прихилити голову, ні дружньої руки
  • Полина Лисовскаяhas quoted3 years ago
    геть заялозив. А тоді зітхнув, підвівся й зник у темряві.
  • Полина Лисовскаяhas quoted3 years ago
    берега довгий пліт, і хлопець умостився на дальшому його кінці, споглядаючи
  • Полина Лисовскаяhas quoted3 years ago
    Том так розвередив собі душу цими зворушливими видіннями, що раз у раз ковтав сльози й мало не давився ними; сльози застилали йому очі, а коли він моргав, переливалися через повіки, текли по щоках і капали з кінчика носа.
  • Віталік Корінецьhas quoted4 years ago
    Невже все на світі має свою мету і призначення? Невже ті краплі терпляче падали п'ять тисяч років тільки задля того, щоб тепер удовольнити потребу оцієї людської комахи? Чи їм судилося ще якесь важливе призначення, яке вони мають виконати в майбутні десять тисяч років? То байдуже.
  • Віталік Корінецьhas quoted4 years ago
    На якийсь недовгий час у них зажевріла надія, хоч ніщо її й не живило,— просто надіям властиво од природи відроджуватись у юних душах, ще не звиклих до життєвих знегод.
  • Віталік Корінецьhas quoted4 years ago
    І одразу ж по тому відкрив для себе ще одну істину: досить тільки пообіцяти не робити чогось, як тобі негайно захочеться робити саме це.
  • Віталік Корінецьhas quoted4 years ago
    цариця краси, що не мала ніяких оздоб, крім свого незрівнянного чару.
  • Віталік Корінецьhas quoted4 years ago
    Том відбув покару й повернувся на своє місце, не дуже всім тим журячись: він цілком припускав, що міг і сам випадково вивернути чорнило на підручник, бешкетуючи в класі з товаришами; отож і відмагався тільки для годиться, бо такий уже був звичай — до кінця стояти на своєму.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)