Прощавай, зброє

сподівалися, що він оживе й почне дихати. Я не вірив у бога, одначе волів би, щоб його охрестили. Та

Добре віскі — то дуже приємна річ. Воно теж належить до радощів життя

Про Рінальді, про нашого священика й про багатьох інших знайомих. Але я не довго думаю про них. Я не хочу думати про війну. З нею в мене все покінчено

одружені?

— Любий, чого б воно мало мене смутити? Єдиний раз мені було смутно в Мілані, коли я відчула себе повією, але це тривало всього кілька хвилин, та й причиною був отой номер у готелі. Хіба я не добра тобі дружина

Шкода, що ми не одружилися раніш

Пан і пані Гуттінгени

У Кетрін було трохи більш як тисяча двісті. Лейтенантові й це сподобалося. Він почав ставитись до нас не так зверхньо

Я вивчав архітектуру. Моя кузина вивчала мистецтво

Нас заарештували після сніданку

Коли стомишся, скажеш, — мовив я. I додав згодом: — Пильнуй, щоб весло не вдарило тебе в живіт.

— Якби таке сталося, — мовила Кетрін між двома гребками,— нам було б куди простіше жити