Секрети мозку. 12 стратегій розвитку дитини

Якщо ми не даємо своїм дітям можливості висловлювати свої почуття та згадувати, що трапилося після приголомшливої події, то їхні суто імпліцитні спогади залишаються в дезінтегрованій формі й не дають шансу зрозуміти сенс власних переживань.

Ваш психічний стан у момент кодування спогаду та стан у момент згадування впливає та змінює сам спогад. Тому історія, яку ви розповідаєте, — це не історична довідка, а історичний твір.

пам’ять, по суті, є способом впливу подій минулого на сьогодення.

Щоразу, коли ми говоримо: «Переконай мене» або «Запропонуй рішення, яке задовольнить нас обох», ми даємо нашим дітям шанс навчитися розв’язувати проблеми і приймати рішення. Ми допомагаємо їм розглянути наслідки своєї поведінки та думати про те, що хочуть і відчувають інші. І все це завдяки тому, що ми знайшли спосіб залучити верхній поверх мозку, замість дратувати нижній

Завдяки підходу «інтеграції мозку» ми розуміємо, що обговорення поганої поведінки та її можливих наслідків ефективне після того, як дитина заспокоїться, оскільки моменти емоційної повені не найкращі для повчальних бесід. Дитина більше розумітиме, коли її ліва півкуля мозку почне працювати, і, як наслідок, виховання стане ефективнішим

коли дитина засмучена, логіка часто не працює доти, поки ми не відреагуємо на емоційні потреби правої півкулі мозку. Ми називаємо цей емоційний зв’язок «налаштуванням», що означає наш глибокий зв’язок з іншою людиною та дозволяє «відчувати, що вас відчувають».

процес «завантаження-перевантаження» є головною складовою інтеграції: забезпечити нашим дітям такий досвід переживань, що дасть нагоду створити зв’язки між різними частинами мозку. Коли ці частини працюють злагоджено, вони виробляють і зміцнюють зв’язувальні волокна між частинами мозку. У результаті цього вони поєднуються сильніше й можуть працювати разом гармонійніше

досвід колишніх переживань не визначає долі.

Це не те, як наші батьки виховали нас, і воно не залежить від прочитаних книжок із виховання дітей. Насправді запорука хороших стосунків у тому, як добре ми самі розуміємо свій досвід переживань, який надали нам наші батьки, і як чуйно ми ставимося до своїх дітей.

Нещодавні дослідження довели, що запорукою хороших стосунків між братами й сестрами в майбутньому є те, наскільки весело діти проводять час у дитинстві. Звичайно, можуть виникати чимало конфліктів, проте коли діти багато часу веселяться разом, це врівноважує напружені ситуації. Реальна небезпека настає тоді, коли брати й сестри просто ігнорують одне одного. У такому разі виникатиме менше напружених ситуацій, однак така поведінка призводять до холодних та стриманих стосунків у дорослому віці.