«Два людиноподібні кажани з довгими вушками та хитрими прищуреними очима сиділи на одному з дахів будинку міста «X», що знаходився по вулиці Алейна, 10. Вони спустили свої короткі лапки вниз та насолоджувалися ранковим містом, яке було окутане ще сонною пеленою туману. В цьому місті починали метушитися люди, нагадуючи млявих мурах, яким треба кудись бігти та щось робити: спеціальним обладнанням уже поливалися газони, продавці відчиняли свої магазинчики, очікуючи на хорошу торгівлю, десь уже пахло свіжою випічкою у хлібному магазині, машини створювали затори на дорогах, невдоволено сигналячи один одному, люди поспішали тротуарами у своїх справах, а зачіпаючи один одного, перепрошували на ходу».
