Як і у всіх книгах Люко Дашвар, - переплетення доль, збіг обставин (місцями аж занадто) і пошук себе. Цікаво, але кінцівка така, ніби авторка втомилась писати і вирішила просто як-небудь закінчить.
Цікава, захоплююча, але абсолютно депресивна. Песимістичний реалізм у сірих тонах. Для підтримки поганого настрою і зневіри у людях - саме те.
Как всегда, сумбурно и депрессивненько
дуже важка і незрозуміла для читання, але під кінець стає все толковіше
Пробирає до кісток. Дуже зворушливо.
Как всегда-изумительно!