bookmate game
ru
Books
Гузель Яхина

Эшелон на Самарканд

  • Мария Исуповаshared an impression3 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    💧Soppy

    Хорошая крепкая книга, но всё ж есть ощущение некоторой вторичности: поезд и отважный комиссар как в «Зулейхе», тема спасения детей как в «Дети мои», но в любом случае - сильное полотно про голод в Поволжье и эвакуацию детей в Туркестан.

  • Оля Алексееваshared an impression4 years ago
    💀Spooky

    Первую половину книги прочитала очень быстро, вторую вымучивала. Опять же как и в Зулейхе возникла мысль "не верю". Вот все так складно, ладно". Не хватило главных героев, показалось, что их образы не полностью раскрыты. Ну и бредовые главы это прям трэш для меня... глава, как Сеня от блохи убегал тоже... не люблю.такие приемы в литературе.

  • Anna Radunshared an impressionlast year
    👍Worth reading
    💀Spooky
    🚀Unputdownable
    💧Soppy

    Замечательный роман. Деев вызывал сомнения, как главный герой, но, видимо, это и был замысел автора показать несовершенного героя и дать ему возможность проявить слабость

  • Victoria Rogovskayashared an impression2 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    🚀Unputdownable

    На мой взгляд самая увлекательная из трёх книг автора. Сложно оторваться, хотя почти все время находишься в ужасе от описания тех жутких времен

  • b5951860506shared an impression3 years ago

    Для меня книга показалось самой слабой из книг автора в литературном плане. Ждала вот вот развязки , интересного сюжета.

  • Katenitashared an impression3 years ago
    👍Worth reading
    💀Spooky
    🚀Unputdownable

    Очень страшная история. И очень сильная история.

  • Lyudmila Dulenkoshared an impression3 years ago
    👎Give This a Miss

    Ця книга - цілковите розчарування. Авторка, пише про страшні часи голоду і розрухи, та при цьому книга - заспокійлива казочка, сповнена солодкої благості, вселенської любові і людського добра. Головний герой насправді не стикається з жодними реальними перепонами на своєму шляху, бо всі проблеми, які перед ним виникають, одразу вирішуються, причому однаковим способом - треба просто піти і попросити, поговорити, істерично покричати, і люди одразу знайдуть у душі залишки добра і допоможуть. Криваві чекісти, жорстокі начальники продпунктів, казаки-терористи і пустельні басмачі, що відрізають людям голови - після душевної промови головного героя вони кидають усі справи і біжать допомагати голодним діткам. До речі, діти у цьому романі - не більше ніж мотивації для героїв, вони присутні десь на фоні, узагальнена маса без особистостей і характерів.
    Другорядні герої теж існують лише для відтінення головного героя. Вони пласкі, стереотипні і слугують або для протиставлення характеру головного героя (комісар Бєлая), або для того, щоб своїми словами описувати стан чи емоції головного героя (Буг). Або щоб бути об'єктом його вологих мрій (Фатіма). Жоден із них не є повноцінною фігурою, деякі навіть менш значимі, ніж диван, на якому спить головний герой.
    Шкода витраченого часу. Ця книга погана настільки, наскільки взагалі можливо.

  • Olga Ozerovashared an impression3 years ago
    👍Worth reading

    Пронзительный роман о милосердии, любви, силе духа.

  • Tomcha Nemirovskayshared an impression3 years ago
    👍Worth reading
    💀Spooky
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    🚀Unputdownable
    💧Soppy

    Вначале было ощущение, что по второму разу читаю Зулейху. Вернее, что попала в тот же поезд.... Но это только вначале.. Поезда и там, и там, но очень разные... Поезд в Сибирь - он про смерть, а поезд на Самарканд, он про надежду. Надежду, которую тащит Деев вопреки всему, что творится.

  • Артемshared an impression3 years ago
    👍Worth reading
    💡Learnt A Lot
    🎯Worthwhile
    💤Borrrriiinnng!

    Мне показалось нудновато.

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)