Війна і міф. Невідома Друга світова

Росія впевнено монополізувала перемогу Червоної армії над фашизмом, хоч в її лавах боролися мільйони українців та представників інших національностей.

Окрім усього, радянська влада ще й не дуже прагнула встановлювати точну кількість жертв війни. Відразу по закінченню війни Радянський Союз заявив про 7 мільйонів втрат. Проте пізніше експлуатувалася цифра 20 мільйонів. Перед розпадом СРСР кількість жертв «зросла» до 27 мільйонів загиблих. Точна кількість загиблих не встановлена й донині. Системного обліку втрат не вели навіть серед військових. Величезна кількість загиблих досі лежить у старих окопах непохованими.

Велика частина із мобілізованих під час цієї війни лишилися каліками. Після перемоги вони перебивалися випадковими підробітками та жебрацтвом. Усі ці люди були «непристойним фоном» для країни-переможниці.

Протягом 1943—1944 років ЦК КПУ склав масштабний план спорудження монументів визволителям. Не все заплановане стало реальністю. Проте вже до 1 жовтня 1947 року в Українській РСР впорядкували 31 688 братських і 64 670 окремих могил радянських воїнів, встановили 2 613 пам’ятників, 9 861 надгробків, 52 549 могильних знаків.

Але найголовніше з того, що «утікає» з-під уваги Путіна, — це справедлива оцінка спільних зусиль цілої антигітлерівської коаліції. Без американського ленд-лізу були б неможливі перемоги у Східній Європі. Ленд-ліз — неможливий без успішних воєнних дій на Тихоокеанському театрі. Тобто успіх від багатьох перемог Червоної армії напряму залежав від американських військових зусиль на протилежному боці земної кулі. І це — тільки один приклад із багатьох подібних. Ніхто точно не зможе сказати, чия допомога, чиї зусилля у тій війні були вирішальними.
Слова Путіна є прикладом маніпуляції фактами й інструменталізації історії, свідомого звуження перспективи.

Від імені СРСР Акт капітуляції Японії підписав українець — генерал К. Дерев’янко.

Близько 2,5 мільйона українців нагороджені радянськими орденами і медалями

Це стало відомо під час скандалу взимку 2015 року, коли Міністерство оборони РФ, обурившись словами польського міністра іноземних справ Ґжеґожа Схетини про те, що то «українці визволили Аушвіц», розсекретило (через 70 років після завершення війни!) формуляр із національним складом цього військового з’єднання. Цілком випадково Міністерство оборони РФ цим документом спростувало слова Володимира Путіна про 70 % людських ресурсів.

впродовж 1941—1945 років у лавах Червоної армії і ВМФ воювало близько 34,5 мільйонів радянських громадян.

Країна Рад не могла прогодувати надто багато героїчних міст. Тому відзначення розтягнулося на десятиліття, і не всі достойні міста дочекалися своєї зірки.