Брюс Кемерон

Шлях додому

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
This book is currently unavailable
290 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Impressions

  • Лиля Палажченкоshared an impression10 months ago
    👍Worth reading
    🔮Hidden Depths
    🚀Unputdownable
    🐼Fluffy
    💧Soppy

  • Руслана Фалькоshared an impression4 years ago
    🐼Fluffy

Quotes

  • Катя Волковаhas quoted3 years ago
    моя пам’ять у відпустці.
  • Катя Волковаhas quoted3 years ago
    , ні, усе правильно. І ми можемо говорити про це так часто, як тобі потрібно, і
  • Руслана Фалькоhas quoted4 years ago
    Гра «Не гавкай» була дуже схожа на гру «Чекати» — ще одна гра, яка мені не подобалася. Коли Лукас казав «Чекати», я сідала й не рухалася, доки він не повертався і не казав «Добре!». А іноді давав мені смаколик, казав «Молодець», і ця частина гри мені подобалася, але загалом «Чекати» вимагала зосередженості й була виснажливою і нудною грою. Здається, люди не мають відчуття часу й не розуміють, скільки веселощів вони пропускають, поки собака виконує команду «Чекати» і має просто сидіти й не гратися. Те саме стосувалося й «Не гавкай». Лукас називав мене хорошою собакою лише тоді, коли я пам’ятала, що так треба робити постійно: коли хтось дзвонив у дзвінок і я робила «Не гавкай», Лукас міг дати мені смаколик, а міг і не дати. Це було виснажливо. Я сподівалася, що він забуде про цю гру, але він постійно її повторював, і Мама теж.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)