Кейт Аткінсон

За лаштунками в музеї

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Того ранку, коли Алісі виповнилося 47, вона встала з ліжка, рвучко відкрила віконниці у спальні, впускаючи чисте сонячне світло, і, дивлячись за вікно, а не на галла, що куняв під ковдрою, заявила, що з неї абсолютно й категорично досить і вони просто-таки мусять повернутися до Англії й забрати її дітей цієї ж миті, навіть якщо їй доведеться продавати своє тіло на вулиці, щоб накопичити грошей на квиток. Мсьє Арман пробурмотів щось штибу того, що їй вдасться продати своє тіло лише в тому разі, якщо вона зашиє собі рот, на що вона жбурнула в нього і глек для умивання, і таз
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Якщо я зникну, вона виплачеться, а тоді пропилососить дім, щоб ані лусочки моєї шкіри не лишилося, і заварить собі чаю.
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    На нижчих полицях лежатимуть сни, які ми забули, прокинувшись, і горнутимуться до днів, втрачених у журливих думах (якби вони приносили дивіденди, то Патриція озолотилася б). А на найнижчій полиці, серед мулу, пуху і пір’я, очистків від олівців і волосся на підлозі перукарні, лежатимуть утрачені спогади. «Deinde ipsa, virum suum complexa, in mare se deiecit». Можливо, нам дозволять вписати імена до списку і забрати їх додому.
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Власників, що не з’явилися по своє майно, заносять до окремого списку, який міс Віттакер, наша директорка, зачитує на зборах в останню п’ятницю місяця: порушники мусять простояти цілі збори, доки решта сидить
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Як життю вдається бути одночасно таким солодким і таким гірким водночас?
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    То що б я поклала у нижню шухляду? Виднокрай, уривки пташиної пісні, сніг, що біліє, як квіт, у саду при Домі казначея, і скам’яніле біле мереживо поруйнованих арок абатства діви Марії внизу
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Тед налякано задкує, але перечіпляється об одну з маленьких подружок нареченої, що плутаються під ногами, як щурі, і, щоб її не роздушити, сахається і накренюється до стола з весільним тортом. Усе відбувається як у сповільненій зйомці: Тед шпортається, розмахуючи руками, як вітряк, у безнадійній спробі відновити рівновагу й порятуватися від неуникної, неминучої катастрофи. Фігурки молодят на торті хилитаються і двигтять, ніби стоять на вулкані. «Глядачі виходять на поле... Їм здається, що все скінчено...». У Теда підкошуються ноги, і він зі стогоном падає лицем у весільний торт, як герой чорної комедії
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Сестра каже, щоб ти тільки не хвилювалася (див. примітку (х))
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Від ліжка тривожно пахне хворобливо-солодкою пудрою Банті й тютюново-рибним Джорджевим духом
  • wsmnuuhas quoted2 years ago
    Я певна, що ельфи з Північного полюса до цього непричетні. Я знаю, колготи тут поклав не різдвяний дід, бо його не існує. Джилліан усе мені пояснила минулого року, та ще й розбила мою віру в зубну фею заодно. Отака вона була іконобориця
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)