uk
Герман Мелвіл

Мобі Дік, або Білий кит

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • b4812859642has quoted2 years ago
    Уже стало певним стереотипом при аналізі роману «Мобі Дік» акцентувати увагу переважно на опозиційній лінії Ахав — Мобі Дік, що автоматично постулює домінанту маніхейських, зороастрійських поглядів автора.
  • b4812859642has quoted2 years ago
    Певною мірою можна розглядати Ахава і Мобі Діка в контексті дихотомії, як розщеплення однієї особистості, як полюси одного явища — одвічної гріховності, злоби, мстивості, непокори, бунтарства, агресивності людини.
  • b4812859642has quoted2 years ago
    лінія Ізмаїла, і вона втілює зовсім іншу ідею — ідею християнського примирення і покори.
  • b4812859642has quoted2 years ago
    Ця лінія частково збігається з маніхейською ідеєю постійної боротьби Світла й Темряви, всесвітніх Добра і Зла,
  • b4812859642has quoted2 years ago
    Саме різновекторність його прагнень, дух бунтарства та вимушений конформізм моделювали структуру його найкращого роману, змусили глибоко замислитися над тим, як такі різноцентрові сили можна врівноважити і примирити в межах одного твору.
  • Andrey Dubychhas quoted4 years ago
    До того ж, здійснюючи переходи з одного пасовиська до іншого, кашалоти, керуючись безпомилковим інстинктом — а може, потаємними вказівками з вищих сфер, — пересуваються, як то в нас кажуть, по каналах, тримаючи курс в океані з такою неухильною точністю, якої не може досягти жодний корабель, навіть маючи дуже детальні карти.
  • Andrey Dubychhas quoted4 years ago
    Хочу я цього чи ні, тепер я пов'язаний з ним незбагненним зв'язком; він тягне мене на буксирі, а в мене немає такого ножа, щоб перерізати канат.
  • Andrey Dubychhas quoted4 years ago
    Шлях до моєї мети викладений зі сталевих рейок, і по них мчать колеса моєї душі. Я мчу вперед над прірвою, крізь пробиту гірську товщу, під глибінню стрімкої ріки! І на моєму залізному шляху немає ні поворотів, ні перешкод!
  • Andrey Dubychhas quoted4 years ago
    От тільки шкода — щоб запалити інших, сірник згоряє сам!
  • Andrey Dubychhas quoted4 years ago
    Там, удалині, біля країв вічно повної чаші, червоніє вино теплих хвиль. Золоте лице поринає в блакить. Сонце-пірнач повільно сходить із полуденної висоти і зникає внизу; але душа моя прагне дедалі вище, і сили покидають її на нескінченному підйомі.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)