«…Ти медсестра, тому я припускаю, що ти вже й сама помітила. У мене хвороба, яка стирає мою пам’ять.
Гадаю, що, коли я все більше втрачатиму пам’ять, ти зможеш погамувати свої почуття й дбатимеш про мене з незворушністю медсестри, і робитимеш це попри всі дивні речі, які я казатиму або чинитиму — навіть якщо я забуду тебе.
Тому я прошу тебе ніколи не забувати одного. Ти — моя дружина, і якщо життя в ролі моєї дружини стане для тебе занадто тяжким, я хочу, щоб ти