bookmate game
uk
Сергій Жадан,Ірена Карпа,Максим Кідрук,Юрій Винничук,Андрій Кокотюха,Фоззі,Володимир Рафєєнко

ДНК

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Sofia Voytovychhas quoted4 years ago
    Вона існує, — сказав мені Павло. — Отут, — приклав він руку мені до грудей. — Де б’ється твоє серце.
  • Renata Chéchelhas quoted4 years ago
    Не знаю чого, але в ті прірви хочеться кричати. Тільки від крику вони робляться ще більшими, здається. То ліпше вже, може, співати.
  • Дарья Кадыроваhas quoted5 years ago
    Десь потойбіч війни виростали мої діти, жили жінки, які мене любили, старіли батьки, які від мене відмовилися. Я теж відмовився від усього, що зі мною мало статися. Відмовився, і вже мені не випадало стати ані священиком, ані підпрапорщиком, ані естандарт-юнкером, ані підхорунжим. Випадало мені бути біженцем, утікачем, без країни й прапора, з ідеєю в серці, з мукою на душі, з підробленим паспортом у кишені. Попереду було життя. І смерть так само.
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    шли вдвоем в мир. В страшный и прекрасный, чреватый самыми настоящими приключениями
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    Алмата был прекрасен, хотя он и был чудовищем
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    Мою тихую симпатию к песням «Битлз», перенятую от матери, воспринимал как неопасное половое отклонение и старался мне его прощать
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    країні, яка поступово розкладалася під вагою власної ілюзорної величі
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    Честно говоря, хотелось бы, чтобы ее разорвало на пять миллиардов маленьких и вечных частиц. Чтобы превратилась она в них мгновенно, не успев испытать никакой боли. И чтобы каждая из них стала цветком кульбабы. По латыни — Leōntodon — род травянистых растений семейства Астровые, или Сложноцветные (Asteraceae). Непритязательный такой, честный цветок. Никогда такой цветок не станет жаловаться
  • katherinnodhas quoted9 months ago
    Зимой на «горячих» терриконах снег не лежал, плавился. Можно было сидеть на них в самый лютый мороз, курить и смотреть на покрытую снежной коркой степь. Она вся была испещрена перелесками, полями, дачными поселками, речушками, ставками. Вдыхая дымок, ты поднимался над терриконом и плыл в лучах заходящего январского солнца, как дирижабль, чуть покачиваясь над городом от восторга, томления и любви. Любви к чему? Да к своей земле, которая, нежась перед тобой на подушках января, поскрипывала снегом и сухой породой, свистела ветром, касалась губ и зрачков ледяными иглами, мерцала в рапиде, наплывала и вздрагивала от уколов солнечного луча
  • katherinnodhas quoted10 months ago
    Деяких людей, Ґафі, роблять митцями прості речі. Те, як вони живуть свій кожен день.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)