uk
Сергій Жадан,Ірена Карпа,Максим Кідрук,Юрій Винничук,Андрій Кокотюха,Фоззі,Володимир Рафєєнко

ДНК

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Sofia Voytovychhas quoted4 years ago
    Вона існує, — сказав мені Павло. — Отут, — приклав він руку мені до грудей. — Де б’ється твоє серце.
  • Renata Chéchelhas quoted4 years ago
    Не знаю чого, але в ті прірви хочеться кричати. Тільки від крику вони робляться ще більшими, здається. То ліпше вже, може, співати.
  • Дарья Кадыроваhas quoted5 years ago
    Десь потойбіч війни виростали мої діти, жили жінки, які мене любили, старіли батьки, які від мене відмовилися. Я теж відмовився від усього, що зі мною мало статися. Відмовився, і вже мені не випадало стати ані священиком, ані підпрапорщиком, ані естандарт-юнкером, ані підхорунжим. Випадало мені бути біженцем, утікачем, без країни й прапора, з ідеєю в серці, з мукою на душі, з підробленим паспортом у кишені. Попереду було життя. І смерть так само.
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    шли вдвоем в мир. В страшный и прекрасный, чреватый самыми настоящими приключениями
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    Алмата был прекрасен, хотя он и был чудовищем
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    Мою тихую симпатию к песням «Битлз», перенятую от матери, воспринимал как неопасное половое отклонение и старался мне его прощать
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    країні, яка поступово розкладалася під вагою власної ілюзорної величі
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    Честно говоря, хотелось бы, чтобы ее разорвало на пять миллиардов маленьких и вечных частиц. Чтобы превратилась она в них мгновенно, не успев испытать никакой боли. И чтобы каждая из них стала цветком кульбабы. По латыни — Leōntodon — род травянистых растений семейства Астровые, или Сложноцветные (Asteraceae). Непритязательный такой, честный цветок. Никогда такой цветок не станет жаловаться
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    Зимой на «горячих» терриконах снег не лежал, плавился. Можно было сидеть на них в самый лютый мороз, курить и смотреть на покрытую снежной коркой степь. Она вся была испещрена перелесками, полями, дачными поселками, речушками, ставками. Вдыхая дымок, ты поднимался над терриконом и плыл в лучах заходящего январского солнца, как дирижабль, чуть покачиваясь над городом от восторга, томления и любви. Любви к чему? Да к своей земле, которая, нежась перед тобой на подушках января, поскрипывала снегом и сухой породой, свистела ветром, касалась губ и зрачков ледяными иглами, мерцала в рапиде, наплывала и вздрагивала от уколов солнечного луча
  • katherinnodhas quoted8 months ago
    Деяких людей, Ґафі, роблять митцями прості речі. Те, як вони живуть свій кожен день.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)