Економіка. Інструкція з використання

Тож усі погоджуються з думкою, що суспільні блага можуть існувати в достатній кількості лише тоді, коли держава стягуватиме податки з усіх потенційних споживачів (часто маються на увазі всі громадяни та резиденти) і використовуватиме отримані кошти або для самостійного забезпечення благами, або для сплати за них іншому виконавцеві.

Суть лібертаріанства краще за все сформулював Рональд Рейган: «Уряд існує, аби захищати нас одне від одного. Однак він виходить за межі своїх повноважень, коли вирішує захищати нас від самих себе»

У своїй відомій книзі «Левіафан» 1651 року, названій ім’ям біблійного морського чудовиська, Гоббс змалював світ, у якому люди живуть без держави. У цьому світі, стверджує Гоббс, люди воюють у «війні всіх проти всіх», і через це їхнє життя «самотнє, бідне, мерзенне, грубе й коротке». Аби покласти край цьому неподобству, люди добровільно погодилися на певні обмеження свободи, які накладає держава, аби в суспільстві запанував мир.

Уряд існує, щоб захищати нас одне від одного. Однак він виходить за межі своїх повноважень, коли вирішує захищати нас від самих себе.

Рональд Рейган

Повна зайнятість, яка раніше вважалася найважливішою політичною метою і якої часто вдавалося досягти в розвинених капіталістичних країнах, тепер вважається недосяжною, тому більше нікому не цікава. Ціну безробіття для людини — економічні труднощі, депресію, приниження й навіть самогубство — мало хто визнає

Вони думають так: хоч би якими «занадто довгими» або «надміру небезпечними» були деякі види робіт, якщо вільні та дієздатні робітники погоджуються на них, слід приймати це як належне. Вони стверджують, що робітник погоджується на «погану» роботу, оскільки знає, що «погані» умови компенсуються зарплатою

Однак для більшості людей робота — це значно більше, ніж просто засіб заробітку. Ми проводимо на роботі багато часу, тож те, що там відбувається, впливає на наш фізіологічний і психологічний стан, а іноді навіть формує особистість

Зазвичай роботу розглядають як засіб отримання доходу. Ми звикли оцінювати дохід або дозвілля, але не роботу як таку. На думку неокласицистів, яка зараз є панівною в економіці, ми готові впокоритися з тягарем роботи лише тому, що отримуємо користь від речей, придбаних на зароблені гроші. Таким чином, ми працюємо лише доти, поки тягар додаткової одиниці роботи не врівноважується користю, отриманою від додаткового доходу.

Люди, яким їхнє заняття до вподоби, отримують відчуття самореалізації. Зрозуміло, що робота на фабриці порівняно з роботою в крамниці або навіть у сільському господарстві через притаманні їй особливості робить людей більш обізнаними в політиці та дисциплінує, адже вони працюють пліч-о-пліч, великим колективом у замкненому розподіленому просторі.

Робота впливає на фізичне, інтелектуальне та психологічне самопочуття

«Путівнику Галактикою». До речі, за цим культовим гумористичним романом Дуґласа Адамса 2005 року зняли фільм із Мартіном Фріменом (із фільму «Гобіт») у головній ролі.