bookmate game
uk
Books
Любко Дереш

Спустошення

  • Victoria Millerhas quoted4 years ago
    Ти так часто поспішаєш, що не завжди встигаєш помітити, яка пора року навколо, який час доби. Це добре, я радію, що ти такий зайнятий — певно, це ознака того, що ти на правильній дорозі, та все одно — зупинися на хвилину.
  • Jirohas quoted3 years ago
    сегодня водораздел между двумя типами мироустройства проходит не по политическим убеждениям, не по экономическим предпочтениям, а по тому, как устроено сознание — способен человек на волевое усилие или нет.
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    Тягуче наближається пора прощання, і всі невиказані почуття розтягуються між нами паленою патокою, прилипаючи до серця.
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    Запальничка, вогонь, затяжка — сизий дим серпневим колючим стерням продер йому груди. Затримати дихання, задихнутися в диму, стримати кашель. Усе, що я планував сказати, так і лишилося у мене в горлі.
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    є час кидати каміння, а є час каміння громадити
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    мене охопило бажання наїстися цього життя, ніби востаннє — мабуть, знайоме всім, кого прирекли на страту.
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    Я перехиляюся з балкона, ледь не падаючи, аби вдихнути в груди глибше цього чудесного нічного повітря, і воно пахне Богом — пахне солодощами і розлукою, яблуками і вихлопними газами, пахне лагідним нічним вітерцем, що долітає з приміських лісів, і о, що це за відчуття сьогодні в душі? Що це за спазм поетичності?
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    перехиляюся з балкона, ледь не падаючи, аби вдихнути в груди глибше цього чудесного нічного повітря, і воно пахне Богом — пахне солодощами і розлукою, яблуками і вихлопними газами, пахне лагідним нічним вітерцем, що долітає з приміських лісів, і о, що це за відчуття сьогодні в душі? Що це за спазм поетичності?
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    Стоячи на балконі, звідки відкривався неймовірний краєвид Києва, я курю і думаю — ні, не думаю, тому що я дійшов до краю думок і думка далі рухатись не спроможна, далі, як казав Бродський, можна хіба що ступити в Хронос — отож, я не думаю, лише дивлюся вниз, стоячи по коліна в Хроносі, дивлюся на міріади вогників, що їдуть нічними вулицями, що блимають ліхтарями, блискають із вікон тих, хто не спить.
  • alexandrabrahynetshas quoted7 months ago
    Наді мною — небо літа, шабашить сонце
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)