uk
Чарльз Мартін

Гора між нами

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Неля Старостаhas quoted6 years ago
    дається на тисячі шматочків. Хтось розпадається барвистою купкою, а дехто — відтінками сірого. Комусь бракує шматочків, а у когось їх забагато. Проте всі ми втрачаємо надію зібратися докупи. Аж ось з’являється той, хто може відшліфувати гострі краї та відшукати втрачені шматочки. Це повільний, важкий і болючий процес. І короткого шляху тут немає.
  • Алінаhas quoted3 years ago
    Біль — це слабкість, що виходить із твого тіла,
  • Алінаhas quoted3 years ago
    Виходьте за чоловіка, який буде йти життям поруч із вами наступні п’ятдесят чи шістдесят років. Буде відчиняти перед вами двері, готувати каву, мастити кремом п’яти — загалом, ставитиме вас на п’єдестал, де вам і місце. Подумайте, чи одружується він з вами лише через чудове личко та довгі коси? Чи кохатиме він вас через п’ятдесят років будь-якою?
  • Алінаhas quoted3 years ago
    Завжди є шанс.
    Завжди.
  • Julia Chegilhas quoted4 years ago
    Каміння й палиці можуть зламати кістки… але якщо хочеш ударити когось глибоко — бий словами.
  • Julia Chegilhas quoted4 years ago
    провів тисячі операцій, — тицьнув я себе в груди, — і нерідко пацієнти були в жахливому стані. Значно гіршому за наш із тобою. І жодного разу я не подумав: «Ні, він не вибереться, йому не одужати». Так вийшло, що лікарі — чи не найоптимістичніші люди в світі. Бо інакше ніяк. Уяви собі лікаря-песиміста: «Лікарю, скажіть, як мої справи?» — «Гадаю, вам не жити», — і таке співчутливе хитання головою. Як би це було? З таким підходом у медицині довго не протриматися — хто ж піде до такого лікаря? Лікар має навіть у найгіршій ситуації знаходити спосіб поліпшити її. Щодня ми наче граємо в шахи — граємо зі смертю. І часто виграємо. Хоча не завжди. І ми це все, — моя рука описала коло, — робимо лише заради одного. Заради надії. Надія тече по наших жилах, штовхаючи нас уперед.
  • Julia Chegilhas quoted4 years ago
    Розбите серце ніколи не відросте наново. Це ж не хвіст ящірки. Серце — воно як великий вітраж, що розпадається на мільйони скалок. Докупи їх вже не зібрати. Принаймні таким, як було, воно вже ніколи не стане. Можна стопити всі ті шматочки воєдино, але вітражем та купа барвистого скла більше не стане. Розбиті серця не загоюються
  • Julia Chegilhas quoted4 years ago
    ось що я можу сказати: жити з розбитим серцем — це як жити напівмертвим. А це не життя.
  • Julia Chegilhas quoted4 years ago
    Ви питали поради? Скажу вам те саме, що радив своїм дівчаткам перед весіллям. Виходьте за чоловіка, який буде йти життям поруч із вами наступні п’ятдесят чи шістдесят років. Буде відчиняти перед вами двері, готувати каву, мастити кремом п’яти — загалом, ставитиме вас на п’єдестал, де вам і місце. Подумайте, чи одружується він з вами лише через чудове личко та довгі коси? Чи кохатиме він вас через п’ятдесят років будь-якою?
  • b4718627127has quoted5 years ago
    Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)