Раптове безсмертя в окремо взятій країні починаючи з новоріччя — щастя чи кара Божа? І на як довго? Що в цій ситуації мусить робити суспільство: похоронні контори, система охорони здоров'я, старечі будинки, злочинний світ, церква, уряд і монарх? За цим таким поворотом подій стоїть сама смерть — головна героїня роману Жузе Сарамаґу, володаря Нобелівської премії 1998 р. Із притаманним собі іронічним хистом автор занурюється в глибини її психології. Насамкінець постає питання: ким краще бути? Смертю чи її потенційною жертвою?