bookmate game
Иван Котляревский

Енеїда

  • pqsssqhas quoted3 years ago
    тiм городi жила Дидона,19
    А город звався Карфаген,
    Розумна панi i моторна,
    Для неї трохи сих iмен:
    Трудяща, дуже працьовита,
    Весела, гарна, сановита,
    Бiдняжка - що була вдова;

    Енеїда

  • pqsssqhas quoted3 years ago
    що його покiйний дядько,
    Парис, Прiамове дитятко,
    Путивочку Венерi дав.

    Енеїда

  • pqsssqhas quoted3 years ago
    Еней був парубок моторний1
    I хлопець хоть куди козак,
    Удавсь на всеє зле проворний,
    Завзятiший од всiх бурлак.

    Енеїда

  • Sofia Chernopyshchenkohas quoted4 years ago
    Бувають всякiї пани;
    Но тiлько трохи сього дива,
    Не квапляться на се вони!
  • Аліна Михалевичhas quoted23 minutes ago
    А може, в пекло шлях покажем,
    Іди, утрись і більш не слинь».
  • Аліна Михалевичhas quoted23 minutes ago
    Як вийшла бабище старая,
    Крива, горбатая, сухая,
    Запліснявіла, вся в шрамах;
    Сіда, ряба, беззуба, коса,
    Розхристана, простоволоса,
    І, як в намисті, вся в жовнах.
  • Аліна Михалевичhas quoted23 minutes ago
    Я Кумськая зовусь Сівілла,
    Ясного Феба попадя,
    При його храмі посіділа,
    Давно живу на світі я!
    При Шведчині я дівовала,
    А татарва як набігала,
    То вже я замужем була;
    І першу сарану зазнаю;
    Коли ж був трус, як ізгадаю,
    То вся здригнусь, мовби мала.

    На світі всячину я знаю,
    Хоть нікуди і не ходжу,
    І людям в нужді помагаю,
    І їм на звіздах ворожу:
    Кому чи трясцю одігнати,
    Од заушниць чи пошептати,
    Або і волос ізігнать;
    Шепчу – уроки проганяю,
    Переполохи виливаю,
    Гадюк умію замовлять.

    Тепер ходімо лиш в каплицю,
    Там Фебові ти поклонись
    І обіщай йому телицю,
    А послі гарно помолись.
    Не пожалій лиш золотого
    Для Феба світлого, ясного,
    Та і мені що перекинь;
    То ми тобі таки щось скажем
  • Аліна Михалевичhas quoted23 minutes ago
    Енея так вона любила,
    Що аж сама себе спалила,
    Послала душу к чорту в ад
  • b7995739194has quoted2 days ago
    Та все було, що не оне.

    Один з троянської громади,46
    Насупившися, все мовчав
    I, дослухавшись до поради,
    Цiпком все землю колупав.
    Се був пройдисвiт i непевний,
    I всiм вiдьмам був родич кревний
    Упир i знахур ворожить.
    Умiв i трясцю одшептати,
    I кров кристьянську замовляти,
    I добре знав греблi гатить.

    Бував i в Шльонському з волами,47
    Не раз ходив за сiллю в Крим;
    Таранi торговав возами,
    Всi чумаки братались з ним.
    Вiн так здавався i нiкчемний,
    Та був розумний, як письменний,
    Слова так сипав, як горох.
    Уже в чiм, бач, пораховати,
    Що розказать - йому вже дати;
    Нi в чiм не був страхополох.

    Невтесом всi його дражнили,48
    По-нашому ж то звавсь Охрiм;
    Менi так люди говорили -
    Самому ж незнакомий вiн.
    Побачив, що Еней гнiвився,
    До його зараз пiдмостився,
    За бiлу рученьку i взяв;
    I вивiвши Енея в сiни,
    Сам поклонився аж в колiни,
    Таку Енею рiч сказав:

    "Чого ти сильно зажурився
    I так надувся, як iндик?
    Зовсiм охляв i занудився,
    Мов по болотовi кулик?
    Чим бiльш журитися - все гiрше,
    Заплутаєшся в лiсi бiльше,
    Покинь лиш горе i заплюй.
    Пiди вкладися гарно спати,
    А послi будеш i гадати,
    Спочинь та вже тогдi мiркуй!"

    Послухавши Еней Охрiма,
    Укрившись, на полу лiг спать;
    Но лупав тiлько все очима,
    Не мiг нi крихти задрiмать.
    На всi боки перевертався,
    До люльки разiв три приймався,
    Знемiгся ж, мов i задрiмав.
    Як ось Анхиз йому приснився,
    Iз пекла батечко явився
    I синовi таке сказав:

    "Прокинься, милеє дитятко!
    Пробуркайся i проходись,
    Се твiй прийшов до тебе батько,
    То не сполохайсь, не жахнись.
    Мене боги к тобi послали
    I так сказати приказали:
    Щоб ти нiтрохи не журивсь,
    Пошлють тобi щасливу долю,
    Щоб учинив ти божу волю
    I швидче в Рим переселивсь.

    Збери всi човни, що остались,
    I гарно зараз їх оправ;
    Придерж своїх, щоб не впивались,
    I сю Сицилiю остав.
    Пливи i не журись, небоже!
    Уже тобi скрiзь буде гоже.
    Та ще, послухай, щось скажу:
    Щоб в пекло ти зайшов до мене,
    Бо дiло єсть менi до тебе.
    Я все тобi там покажу.

    I по олимпському закону
    Уже ти пекла не минеш:
    Бо треба кланятись Плутону,
    А то i в Рим не допливеш.
    Якусь тобi вiн казань скаже,
    Дорогу добру в Рим покаже,
    Побачиш, як живу i я.
  • Oleksii Hlushchenkohas quoted3 months ago
    А морем в бурю їхать слизько,
    Човнiв нiхто не пiдкує.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)